Як швидко вивчити вірш напам'ять (для учнів 5 класу)

Шевченко Тарас :: В казематі ("Садок вишневий коло хати...")

https://docs.google.com/presentation/d/1JkkYrFJdkoQXEsis7FMGgnmoLDB5uBxKCiJkFQCWdgw/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Пам'ятка учням до написання твору

1. Обирайте тему, яка вас цікавить або хвилює, за якою у вас виникли власні думки або ціла система поглядів.
2. Продумайте основну думку вашого твору і намагайтесь усі його частини підпорядковувати її розкриттю; по можливості доберіть влучний епіграф.
3. Складіть повний та чіткий план до вашого твору.
4. Спробуйте оригінально почати твір, щоб заінтригувати читача.
5. Стежте за логічною послідовністю у викладі матеріалу в основній частині твору.
6. Тему розкрийте глибоко і всебічно, уникайте загальної описовості і «порожніх»  фраз.
7. Правильно і влучно цитуйте, але не переобтяжуйте свою роботу великими цитатами.
8. Намагайтеся писати правильною літературною мовою.
9. Ваш твір обов’язково повинан розкривати ваше ставлення до описуваних подій і явищ.
10. У висновках зробіть остаточні узагальнення самостійні.

Структура навчального матеріалу:

Вступ (10 %), основна частина (73-75%), висновки (15-17 %).

Методична проблема

Формування читацької компетентності шляхом використання технології критичного мислення

Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якому класі під час викладання будь-якого предмета. Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, сприяє формуванню в них власної думки. Часто педагогів непокоїть питання, як краще підготувати дітей до успішного і продуктивного життя в майбутньому. Величезний обсяг доступної інформації спонукає до думки, що в школах уже не можна отримати достатню кількість знань. Конкретна інформація, яку здатні запропонувати учням учителі становить тільки невелику частину знань, які знадобляться їм у житті. Отже, основне завдання учнів - навчитися мислити критично, тобто не тільки ефективно здобувати нові знання, а й критично і ретельно досліджувати нову інформацію, аналізувати і просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей. Здатність мислити критично є навичкою, яку треба формувати і розвивати в навчальному процесі. Що таке критичне мислення? Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Критичне мислення має такі характеристики: 1.     Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер. 2.      Постановка проблеми. Початок розв'язання проблеми - це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично не можливо. 3.     Прийняття рішення. Це дозволить оптимально розв'язати поставлену проблему. 4.      Чітка аргументація. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним. 5.     Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній. На перший погляд, здається, що критичне мислення є дуже складним процесом і його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але, це не так. Уже з початкових класів учні можуть на основі нової інформації та власного, хай невеличкого, досвіду формувати власну думку. Але для того, щоб навчити учня мислити критично, треба, щоб учитель усвідомлював необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи вчителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм «надиктував учитель». Вони розглядають знання як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки вчитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню їх до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають і говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше», тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну підготовку. Від таких уроків учні отримають задоволення, а їхні можливості розмірковувати та засвоїти будь-який матеріал підвищиться. Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п'яти основних етапів. 1.     Розминка. 2.      Обгрунтування навчання. 3.      Актуалізація. 4.      Усвідомлення змісту. 5.      Рефлексія. Розминка. •         Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. •         Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Актуальність етапу. Теплий психологічний клімат сприяє: •         Кращому засвоєнню навчального матеріалу; •         Підвищенню авторитету вчителя; •         Психологічному розвантаженню учнів, які за день мають 6-7 уроків. Обгрунтування навчання. Етап передбачає: •         Постановку мети уроку; •         Розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому. Актуальність етапу. Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо: •         Учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; •         Чітко знають, що від них вимагається на уроці. Актуалізація. •         Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають». •         На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. Актуальність етапу. •         Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися. •         Знання, пов'язані з досвідом учня, краще та швидше запам'ятовуються. •         Створюються умови для «відкриття» •         Підвищується роль учня на уроці. Усвідомлення змісту. •         Учень знайомиться з новою інформацією. •         На цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. •         Учень аналізує інформацію, визначає своє особисте її розуміння. Актуальність етапу. Розвиток уміння: •         Працювати з інформацією; •         Працювати самостійно; •         Виділяти головне; •         Формування компетентності учнів з предмета. Рефлексія. •         Учень стає власником ідеї, інформації, знань. •         Можливість використання знань. •         Обмін знаннями з іншими учнями. •         Оцінка та самооцінка діяльності. Актуальність етапу. •         Усвідомлення того, що було зроблене на уроці. •         Демонстрація знань та того, як можна застосувати знання. •         Можливість замислитися над підвищенням якості роботи. •         Можливість диференціації домашнього завдання. •         Визначення необхідності корекції. У практиці своєї роботи я запроваджую новітні методи і технології критичного і образного мислення, особливо на уроках літератури. Намагаюся вибирати різні форми роботи, створювати ситуації, які б потребували критичного мислення кожної дитини зокрема. І мене дуже радує результат проведеної роботи з дітьми. Учні всі працюють, зацікавлені в тому, що вони роблять, кожен показує себе як індивідуальність. На кожному етапі використовую такі методи: «Закінчи речення одним словом» Мета: активізація емоційної діяльності учнів на уроці. На початку уроку пропоную учням закінчити одним словом речення: «Уміти мислити необхідно для того, щоб...» або «Я бажаю тобі, щоб...». «Спочатку було слово». Мета: активізація розумової діяльності учнів. Пропоную учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова. На уроці української мови в 10 класі запропонувала учням на розминку слово «пунктуація». Учні придумали такі слова: пункт, пункція, унція, акція і т. д. «Есе». Мета: глибше зануритись у проблему й власний внутрішній світ під час її розв'язання, розвивати спостережливість, збагатити словниковий запас. Есе - різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій. «Асоціативний кущ». Мета: спонукає до вільного і відкритого мислення. «Сенкан». Алгоритм складання сенкану. 1.     Один іменник - назва поняття. 2.      Два прикметники - описання поняття. 3.      Три дієслова - визначення дії. 4.      Фраза з чотирьох слів, яка виражає відношення до теми. 5.      Одне слово(синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок. Нд: Шер-Хан Тигр Кульгавий, злий Порушує, ненавидить, мстить Засуджує тигра за жорстокість Підступність «Дискусія» Мета: вміти уникати нав'язування чужої думки в будь-якій галузі. На уроках літератури під час вивчення творів із романтичним змістом можна запропонувати трепетні запитання, які створять в класі дискусію: «Що таке кохання?», «Наскільки воно тривале?», «Чи кожен гідний його?», «Як зберегти це трепетне почуття?». «Метод прес» Мета: навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання. Етапи методу: 1.     «Я вважаю...» 2.      «Тому що....» 3.      «Наприклад...» 4.      «Отже...». Використання методу на уроці зарубіжної літератури в 5 класі під час вивчення казки братів Грімм «Пані Метелиця». 1.     Я вважаю, що пасербиця отримала свою нагороду заслужено. 2.      Тому що була роботящою, старанною та терплячою. 3.      Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані в казці. 4.      Отже, наполеглива праця привела її до заслуженої нагороди. «Критичне читання в парах» Мета: розвиває вміння пристосовуватись до роботи в групах, готує підґрунтя для широкого й ефективного застосування інтерактивних технологій; діти отримують можливість говорити, обмінюватись ідеями, спілкуватись, висловлюватись, критично мислити, переконувати. Учням пропоную текст для опрацювання, розбитий заздалегідь на певні смислові частини. Парі пропоную прочитати першу частину тексту. Після цього робота організовується таким чином: перший учень повинен назвати головну думку чи найсуттєвіше з прочитаного, другий - записати ключові слова до прочитаної частини тексту. Учасники кожної пари обговорюють один з одним виконану роботу. Після чого учасники презентують результати своєї роботи. «Ключові слова» Мета: під час роботи з інформацією для розвитку критичного мислення важливим є не її запам'ятовування, а переосмислення, оцінка, аналіз, виділення головного, перефразування, прогнозування. Використання методу «Ключові слова» під час вивчення правил на уроці української мови в 5 класі. Спочатку учні знайомляться з правилом (читають його, слухають, знаходять у тексті). Потім пропонують знайти та підкреслити ключові слова в правилах. Така робота допоможе учням краще зрозуміти правила, легко запам'ятати, відрізняти одне від одного. «Читання з передбаченням» Дітям на дошці записується назва оповідання, яке вони ще не читали і ставиться запитання. Як ви думаєте, про що цей твір? Учні висловлюють свою думку, фантазують. Далі можна читати весь текст або фрагмент і співставляти із своїми передбаченнями. Можна записувати в зошит зліва передбачуванні варіанти, а справа - те, що насправді. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитися мислити критично. Щоб цей процес відбувся, учителю необхідно запропонувати таку методичну систему, яка б була упорядкованою, тобто щоб учні могли послідовно підійти до розуміння процесу формування відповідних  навичок та їх застосування. Моє завдання навчити дітей мислити нестандартно, визначити і створити еліту, інакомислячих людей.

Конспект уроку з української літератури у 9 класі

Жіноча доля у творчості Т.Шевченка

(на матеріалі творів: „Катерина”, „Наймичка”,

 „У нашім раї на землі...”, „Відьма”)

Мета: дослідити еволюцію образів жінок-матерів в творчості письменника різних періодів; розвивати навички аналізу, вміння виділяти головне, робити висновки; сприяти вихованню делікатного ставлення до жінки, матері, любові, готовності допомогти кожному нужденному, милосердя, добротворення

https://docs.google.com/presentation/d/1uotTJEjz_UH6LWxMxNIcLxBu8Q_k4CJM62DwFZEm5Mg/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Конспект уроку з української мови у 10 класі

Тема: Твір-роздум „Найсвятіша любов - материнська”

Мета: підготувати учнів до написання твору-роздуму, розвивати вміння учнів зв'язно висловлюватись, доводити свою думку; формувати в школярів позитивне і адекватне сприйняття високоморальних сімейних традицій українського народу.

Конспект уроку з української мови у 8 класі

Тема: Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення.

Мета: дати поняття про називні речення, пояснити, на що вказує головний член називного речення та способи вираження підмета в називних реченнях; формувати вміння розрізняти такі речення в тексті, визначати в них головний та другорядні члени; розвивати логічне мислення,увагу; виховувати повагу до точного й образного слова.

Виступ на засіданні районної творчої групи вчителів української мови та літератури

Організація роботи із здібними та обдарованими учнями

Епоха, що настала, - епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, - диктує свої умови життя, висуває нові вимоги до людини. Якісно нові зміни в суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями.

То ж виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої), спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики.

Презентація роботи літературного товариства

Мале літературне товариство "Гуляйполе"

https://docs.google.com/presentation/d/1HJe0YZ3B7ya4VWG8710G8ZzqahEhtaURB7Y7ALtTRss/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

ЧОМУ ПІДЛІТКИ ДОЗВОЛЯЮТЬ СОБІ ГРУБОЩІ?

Фізичну агресію дітей і підлітків дорослі контролюють досить жорстко. Але рідко звертають увагу на їх негативну мовну поведінку, хоча за своїм походженням і впливом це не що інше, як агресія. Нехай і більш «легка», ніж рукоприкладство (грубість, образи, образливі клички, принизливі та жорстокі висловлювання, підвищений тон ... ) Як показує практика, ставлення батьків до словесної агресії дітей суперечливе і непослідовне:

Мале літературне товариство "Гуляйполе"

Мета роботи: дати можливість обдарованим дітям поспілкуватися, почитати свої твори,послухати українську та світову класику; у ненав’язливій ігровій формі вчити їх теорії і практики віршування, удосконалення своїх творів; заохочувати дітей до творчості за допомогою конкурсів, відзначення найактивніших і талановитих членів клубу; виховувати любов до рідної землі, полум’яного слова, формувати позитивні моральні якості, допомагати дітям у засвоєнні етикету масових заходів.

Проблема клубу: забезпечення простору для ініціативи, творчості,  самостійної діяльності учнів у позакласній роботі з літератури.

Літературно – музичне свято,присвячене 200 річниці з дня народження Т.Г.Шевченка

                       

 Сценарій літературно – музичного свята, присвяченого 200 річниці з дня народження Т.Г.Шевченка

                       (Зал святково прибраний. Звучить музика, на фоні музики слова)

                                                                            

Голос читця.

З високих круч

Де синь небес прозорий

Вливається в Дніпровскі водограї,-

На бурю схожий

Гнівний і суворий

Стоїть Тарас і дивиться на нас.

За землю й волю

В ратному двобої

Ти з нами йшов кайдани рвать з людей,

Благословляв, Кобзарю нашу зброю –

Єси безсмертний, гордий Прометей!

Виступ на обласній науково-практичній Інтернет-конференції (Х Хмурівські читання)

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

Віталіна Гончаренко

Анотація

   У статті розглядається актуальна проблема використання мультимедійних технологій на уроках української літератури. Запропоновано різноманітні мультимедійні жанри, методи застосування на уроках літератури. Рекомендовано для вчителів української мови та літератури.

Конспект уроку з української літератури у 9 класі

Тема.  Проблема материнства в поемі Т. Г. Шевченка «Катерина».

Мета:  познайомити дев’ятикласників із поемою Т. Шевченка,,Катерина”, зосередити увагу учнів на проблемі зневаженого материнства; допомогти осмислити мотив материнства у контексті творчості геніальних митців Рафаеля і Шевченка;  розкрити захоплення поета красою материнства, його протест проти соціальних, родинних страждань; формувати шанобливе ставлення до жінки-матері; сприяти вихованню  щирості, вірності, поваги  у стосунках, прищеплювати почуття відповідальності за долю майбутніх дітей, співчутливе ставлення до скривджених, бажання допомогти ближньому.

Конспект уроку з української літератури у 5 класі

Тема. Картини довколишнього світу, природи та багатство авторських образів у поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

Мета: формувати компетентності: ключові (вміння вчитися – здійснювати самостійну діяльність, спрямовану на досягнення свідомо поставленої мети; планувати способи цілеспрямованої саморегуляції своїх дій для поглиблення та розширення знань з теми уроку; аналізувати сприйняту інформацію та робити висновки, що спрямовують подальший особистісний розвиток; соціальна – генерувати власні ідеї для активної участі в полілогічному спілкуванні, емоційно налаштовуватися на вербальне спілкування з іншими; загальнокультурна – цілеспрямовано пізнавати культурні особливості народу України) та предметні (визначити традиції українського народу в поезії, сформувати уявлення про художній світ поета); розвивати навички усного мовлення та виразного, вдумливого читання й розуміння прочитаного; удосконалювати навички аналізу літературного твору; розвивати асоціативне мислення, творчу уяву; виховувати внутрішню потребу через художнє слово поглиблювати свої знання, розуміння краси поетичного слова.

Виступ на районному семінарі вчителів-філологів

Шляхи аналізу літературного твору:  робота із здібними учнями Як відомо, аналізувати літературні твори вчителю 5-11 класів доводиться майже на кожному уроці, зокрема при вивченні програмових творів, а також на уроках літератури рідного краю. Кожний регіон нашої області славиться багатьма письменниками-земляками. Так, Новомиргородщина представлена іменами понад двох десятків письменників ( І.Карпенко-Карий, Олександр Андрієвський, Григорій Грушевський, Микола Зеров, Євген Поповкін, Петро Біба, Юрій Мокрієв, Юрій Коваль, Олександр Жовна та ін.). Уроки літератури рідного краю - це важливий етап у викладанні української літератури і вимагає неабиякої підготовки словесників. Щоб цікаво й доступно ввести учнів до художнього світу письменника та його твору, допомоїти осягнути внутрішню суть його, вчитель повинен оволодіти різними шляхами аналізу художнього твору. Відомі такі традиційні шляхи: -         за розвитком дії; -         слідом за автором; -         послідовний; -          пообразний; -         ідейно-тематичний; -         проблемно-тематичний; -         цілісний ( комплексний ); -         компаративний; -         комбінований та інші. Обираючи шляхи аналізу художнього твору, враховую такі чинники: -         особливості тексту ( тематику, проблематику, систему художніх образів); -         на скільки глибоко учні зрозуміли твір. Для цього діти повинні прочитати текст твору, і лише тоді починати його аналіз. Намагаюсь зробити все, щоб школярі прочитали повний текст, потім ставлю такі запитання: -         ваші враження і роздуми від прочитаного і «побаченого» внутрішнім зором; -         яку проблему ставить і розв’язує автор ? -         як у творі розкриваються характери героїв ? Безперечно, увесь текст літературного твору проаналізувати неможливо, тому використовую принцип вибірковості. Так у романі вибираю 10-12 уривків, у повісті 7-8, в оповіданні - 3-4 найвагоміших в ідейно-художньому плані. А тепер хочу зупинитися докладніше на традиційних шляхах аналізу художнього твору, зокрема «слідом за автором». Він складається з таких основних елементів: -         ознайомлення з основними подіями, про які йдеться у творі. Для цього пропоную учням такі запитання й завдання: -         які події покладено в основу твору ? -         відтворіть їх перебіг у хронологічній послідовності; -         розкажіть, що сталося з героєм та інше. На цьому етапі використовую такі методи й прийоми роботи , як творче та коментоване читання, різні види переказу твору, бесіда на сприйняття та інше. Після цього переходжу до другого етапу аналізу «слідом за автором» - розгляду особливостей сюжету художнього твору і визначення, як певна подія художньо осмислюється в тексті, в якому порядку вони викладаються. Учні називають елементи сюжету, а також визначають його різновид, потім визначають художні засоби втілення певного сюжету. Після цього форми роботи ускладнюю - переходжу до евристичної бесіди, до використання творчих завдань різного рівня складності. Наступний етап аналізу «слідом за автором» - композиційний, Коли текст прочитаний і осмислений, починаю говорити про загальну побудову художнього твору, про поєднання всіх його компонентів у художню цілісність. У процесі композиційного аналізу з’ясовуються взаємозв’язок подій, сцен, епізодів. Бесіда завершена, зроблені висновки, і я даю завдання для самостійної класної роботи: визначити складові частини сюжету оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник». Експозиції тут по суті немає. Замість неї одне-єдине вступне речення: «Це був чистий розбишака-халамидник», в якому вже є й елемент зав’язки, котра закінчується таким психологічним окресленням - «діагнозом»: «Спокій був його ворогом». Після цього в оповіданні йде активний розвиток дії на матеріалі кількох епізодів, а саме: ліплення хаток із піску, запуску паперового змія, покарання Федька, друга розправа над '«халамидником», спокутування Толі в негоду і, зрештою, центральний епізод твору - на річці під час скресання криги, конфлікт якого переростає в кульмінацію: остання дика розправа над Федьком і трагічний фінал-розв’язка. Визначаючи  складові частини сюжету, учні засвоюють поняття: що таке сюжет літературного твору, які його складові частини, що таке експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація і розв’язка. При композиційному аналізі використовую такі інтерактивні методи: робота в групах, парах, практикую індивідуальну роботу, евристичну бесіду, дискусію, виконання різних видів творчих робіт, складання таблиць, опорних схем, написання творів. Після такої ретельної підготовки школярі роблять висновки про цілісну структуру літературного твору. Це якраз і буде завершальним етапом аналізу «слідом за автором». Аналіз структури літературного твору здійснюю на етапі узагальнення набутих знань, закріплення вмінь і навичок учнів або під час виконання контрольної роботи. При вивченні художніх творів практикую й проблемно-тематичний аналіз літературного твору. Формуючи проблемні запитання, звертаю увагу на те, щоб вони були зрозумілими для дітей, відповідали їхнім віковим особливостям, викликали зацікавленість, спонукали до пошукової роботи. Для реалізації проблемно-тематичного аналізу перш за все необхідно переконатись в доцільності вибору такого методу. Чи справді у творі проблема є його основою, логічним центром. Після цього пропоную учням уважно прочитати й спробувати визначити проблеми, які порушує автор, встановити їхній характер ( соціальні, філософські, політичні, морально-етичні). Потім чітко формулюю ці проблеми й вирішую, які з них найважливіші. Визначаю ті, які розглядатимуться учнями в класі, а які - самостійно вдома. Пропоную дібрати матеріал із тексту для розгляду кожної проблеми, рекомендую додаткову літературу. А вже після цього проводжу проблемно-тематичний аналіз у такій послідовності: -         визначаємо тему художнього твору з метою її розкриття; -         оголошую вже визначені проблеми. Після цього учні починають пошук авторських шляхів вирішення. Під час здійснення проблемно-тематичного аналізу використовую метод дослідницький та евристичної бесіди. Так при вивченні новели Віктора Близнеця «Над Десною, де бродять тіні диких буйволів ( монолог старого лелеки )» ставлю такі питання: -         Хто є оповідачем новели ? -         Чому саме лелека ? -         Передайте роздуми автора про подібність поведінки людей і лелек та гармонію їхніх взаємин. -         Які питання порушує автор у творі ? Над чим роздумує ? -         Знайдіть у тексті риторичні питання, які передають глибокий біль душі митця з приводу дисгармонії людини і природи. Наступний шлях аналізу художнього твору, який я часто практикую, це цілісний, або комплексний погляд на ідейно-художній зміст та весь твір. У застосуванні комплексного аналізу особливого значення надаю читанню. Розумію, якщо воно багате й технічно правильне, то вже сам процес читання є цілісним сприйняттям тексту. Проте є твори дуже складні, наприклад, «Вершники» Ю.Яновського, «Я ( Романтика )» М.Хвильового, «Intermezzo» М.Коцюбинського та ін. Тому без відповідного настрою, без певних коментарів, наведення історичних фактів зусилля вчителя даремні. Досвід роботи показує, що дуже часто школярі свої враження від прочитаного зводять до морально-етичного чинника. Нерідко особисте ставлення до персонажа переносять на весь твір: оскільки Чіпка - п’яниця, злодій, вбивця, взагалі образ негативний, то навіщо такий твір вивчати. Якраз переді мною й стоїть завдання подолати таку підміну розуміння художності твору: на уроці проводжу диспут на тему: «Чіпка злодій і вбивця чи борець за правду ?» А при вивченні теми «Конфлікт поколінь» в оповіданні Василя Бондаря «Юліус - по-нашому липень» пропоную написати твір-роздум «Моє розуміння проблеми «Батьки і діти». При комплексному аналізі твору застосовую такі методи: художнє читання, коментар, переказ, реферат учня, художня оповідь, лекція, евристична бесіда, створення проблемної ситуації. Хочеться коротко зупинитися ще на одному аналізі художнього твору - пообразному. Як відомо, він найбільш загальний щодо віку й сприяє утвердженню погляду на літературу як на людинознавство. Аналіз за образами передбачає насамперед характеристику персонажів і часто зводиться здебільшого до поділу на позитивних і негативних героїв, але не слід обмежуватись цим. А тому під час такого аналізу враховую його зв’язок із темою та ідеєю, з сюжетом і композицією, навчаю дітей розкривати цей образ у процесі розгортання сюжету, визначати місце в системі персонажів, взаємозв’язок із ними, роль позасюжетних елементів, як через цей образ автор висловив свої погляди, уподобання, смаки. Учні визначають психологічні основи персонажу: вдачу, темперамент, характер, боротьбу двох начал ( добра і зла ). І саме головне: художній образ учні трактують лише в світлі авторського задуму, з’ясовують, яку функцію виконує він у загальній концепції твору. Так при вивченні творчості пиеьменника-земляка Юрія Коваля, зокрема новели «Віднайдена фея», ставлю питання: -         Що ви можете сказати про Миколу ? -         Яким було його перше кохання ? -         Чи любив Микола Лесю ? -         Чи зберіг він вірність у коханні ? А при вивченні оповідання «Степко-розбишака» такі: -         Що можете сказати про головного героя ? -         Чому Степан не мириться з учителем Миколою Андрійовичем ? -         Які перешкоди і негаразди він чинить, щоб причинити зло учителеві ? -         Чи схвалюєте вчинки персонажа ? -         Хто з героїв оповідання вам сподобався і чому ? Серед видів підготовчої роботи для проведення пообразного аналізу виділяю такі: евристичну бесіду, тести, вибіркове читання, анкетування та ін. Методика проведення анкетування: питання анкети учні записують у зошит. Потім окремим рядком іде власна відповідь, далі пропоную свої варіанти, відповіді товаришів, батьків. Орієнтовні запитання анкети: 1.     Риса характеру, яку ви цінуєте в людях найбільше. 2.      Людська вада, яка найогидніша для вас. 3.      Недолік людини, який ви здатні пробачити. 4.      Ваше уявлення про щастя. 5.     Ваше уявлення про нещастя. Під час пообразного аналізу твору потрібно пам’ятати: осягнення змісту художнього твору та його форми відбувається саме через систему художніх образів. Якщо говорити про компаративний аналіз твору, то це цікавий і неординарний метод у викладанні української літератури. Він полягає в порівнянні схожих елементів і відмінностей творів української та світової літератур.Як відомо, програми з української та світової літератур у старших класах укладені за єдиним хронологічним принципом, тому маютцбагато спільного. Паралельно опановується творчість романтиків, реалістів, модерністів. Та й у середній школі в побудові програм можна знайти схожість. Майже  одночасно вивчають казки, байки, героїчний епос. Звичайно, не все збігається, але можливість для компаративного аналізу творів вітчизняного та світового письменства існує. Синхронне вивчення літератур, компаративний аналіз творів зарубіжних та українських письменників дає змогу школярам усвідомити цілісність світового літературного процесу й своєрідність нашої культури в ньому, краще засвоїти здобутки зарубіжних та українських авторів. Такий аналіз будую на зіставленні творів однієї художньої системи, одного стилю чи жанру. Порівнюю твори за композицією, сюжетом, темою, а також характери, дії і причини певних вчинків героїв. Також зіставляю не лише схожі елементи порівнюваних творів, а й їхні відмінності, розбіжності. Цікаво зіставляти образ Гамлета В. Шекспіра у світовій літературі. Учні простежують, як цей персонаж знайшов своє вираження у творчості JI. Українки, JI. Костенко, Д. Павличка. У 9 класі порівнюємо образ Енея у Вергілія і в І. Котляревського, пана Журдена у Мольєра і Мину Мазайла у М.Куліша чи Мартина Борулю в І.Карпенка-Карого. Учні переконуються, що дуже близькі Боруля і Журден: і мета життя схожа, і спосіб досягнення цієї мети, і час , та й розвиток дії близькі. Школярі приходять до висновку, що «Мина Мазайло» М.Куліша - твір хронологічно віддалений від Мольєрівського, але знайоме бажання забути, хто ти, зректися своїх коренів, національності й прізвища, що видає в тобі українця, замінити русифікованим, тобто задушити в собі національний дух, викорчувати генетичну пам’ять, стати «как все». Порівнюємо Чіпку П. Мирного з Раскольниковим Ф.Достоєвського, Пузиря Карпенка-Карого з Гобсеком О. де Бальзака. Цікаво зіставляти український і європейський модернізм та авангардизм II половини XIX століття - початку XX століття. Учні легко знаходять елементи імпресіоналізму у творчості М.Коцюбинського ( «Тіні забутих предків» ), модерністські тенденції у творчості JI.Українки, особливо в «Лісовій пісні». Отже, компаративний аналіз важливий і потрібний у викладанні української літератури. Без нього на сучасному уроці не обійтися, бо він сприяє приверненню уваги учнів до національних реалій різних народів, формуванню їхніх уявлень про національне в літературі. Як ми бачимо, кожний із шляхів аналізу художнього твору важливий, але вибір методу залежить від знання школярами тексту твору, від його роду, від особистих нахилів, уподобань учителя, від конкретної навчальної ситуації. І саме головне: провести аналіз художнього твору - майстерно означає не дати учневі відчути аналітичні дії, а здійснити його наче між іншим, вміло керуючи цим процесом.