Конспект уроку з української літератури у 9 класі

Жіноча доля у творчості Т.Шевченка

(на матеріалі творів: „Катерина”, „Наймичка”,

 „У нашім раї на землі...”, „Відьма”)

Мета: дослідити еволюцію образів жінок-матерів в творчості письменника різних періодів; розвивати навички аналізу, вміння виділяти головне, робити висновки; сприяти вихованню делікатного ставлення до жінки, матері, любові, готовності допомогти кожному нужденному, милосердя, добротворення

https://docs.google.com/presentation/d/1uotTJEjz_UH6LWxMxNIcLxBu8Q_k4CJM62DwFZEm5Mg/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Обладнання: тексти творів, епіграф, таблиця, мультимедійний проектор, комп’ютер, ватман, маркери, дидактичний матеріал („Конструювання”)

Тип уроку: урок-дослідження

Методи роботи: проблемне питання, асоціативний рядок, метод групового дослідження, діаграма Вена, метод „Прес”

Організація: клас поділено на чотири групи

Клас: 9

Епіграф:

Такого полум’яного культу материнства,

такого апофеозу жіночого кохання і жіночої

муки не знайти,  мабуть, ні в одного

 з поетів світу. Нещасний в особистому

житті, Шевченко найвищу і найчистішу

красу світу бачив у жінці, в матері.

М.Рильський

Хід уроку:

I.                  Організаційний момент

Вступне слово вчителя

Тема жінки-матері – провідна у творчості Т.Г.Шевченка. Великий поет і художник досить багато уваги протягом усього життя приділяв жіночій темі і створив прекрасні образи жінок, матерів, які нас чарують, зворушують, захоплюють, відкривають нові світи. З ніжністю й любов’ю змальовує поет українських дівчат, молодиць, але найбільшої сили поетичного генія досяг Шевченко у створенні образів жінок-матерів. Отож почнімо...

II.               Мотивація навчальної діяльності

1.                 Робота з епіграфом (вислів М.Рильського)

2.                 Проблемне питання:

Що об’єднує всі твори Шевченка на жіночі теми? (Жінка-покритка, жінка-жертва, скривджена паном)

III.           Оголошення теми і мети уроку

IV.           Активізація пізнавальної діяльності

Завдання: Створіть асоціативний рядок до слова „мати”

Вчитель: Використаємо його, аналізуючи твори Т.Шевченка на жіночу тематику (в кінці уроку допишемо ті характерні риси жінок-матерів, яких не вистачає в даному рядочку, які ви виокремили в ході дослідження) – недоля, тяжке життя, жертва, скривджена

V.               Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Робота з таблицею

„Культ материнства в творчості Т.Г.Шевченка”

Перший період	„Катерина” „Слепая”	(1838) (1842)
Другий період	„Сова” „Наймичка”	(1844) (1845)
Третій період	„Не кидай матері!” – казали...” „Княжна” „Ой люлі, люлі, моя дитино...” „Марина” „У нашім раї на землі...”	(1847) (1847) (1848) (1848) (1849)
Четвертий період	„Неофіти” „Відьма” „Марія”	(1857) (1858) (1859)

Робота над творами

Клас поділено на чотири групи (метод групового дослідження):

I група – робота над змістом твору „Катерина”

II група – робота над змістом твору „Наймичка”

III група – робота над змістом твору „У нашім раї на землі...”

IV група – робота над змістом твору „Відьма”

I група

Поема „Катерина”

Завдання № 1: Вдома ви повинні були прочитати текст (с.16). Дати відповіді на питання (чуттєво-емоційне сприйняття тексту):

·        Що сподобалось?

·        Що не сподобалось?

·        Що видалось вражаючим?

·        Що є незрозумілим?

Завдання № 2:

Усна бесіда:

1.     Як ви вважаєте, до якого суспільного стану належить Катерина та її батьки?

2.     Визначте основний конфлікт твору.

3.     Які народні звичаї відображені в цій поемі?

4.     Хто винен у трагедії Катрі? Чи могла б її доля скластися інакше? Як саме?

5.     Основна думка твору?

Завдання № 3: Простежте еволюцію образу Катерини

Словникова робота:

Еволюція – 1. Процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь;

                     2. Форма розвитку, що полягає в безперервній, поступовій кількісній зміні, яка підготовляє якісну зміну.

Учні за розвитком сюжету твору простежують:

-         Катерина до зустрічі з москалем?

-         Зміни в поведінці після зустрічі?

-         До чого врешті-решт це приводить?

(у вигляді структурної схеми)

Завдання № 4: Дослідіть символічні образи твору, їхню роль на розвиток подій

Образи-символи:

Дрібка рідної землі – свідомість того, що більше не повернеться;

Жовті піски та люта зима – символи тяжких життєвих випробувань;

Берлин рушив, а Івася курява покрила – байдужість батька до сина.

II група

 Поема „Наймичка”

Завдання № 1: Вдома ви повинні були прочитати текст поеми (с. 248). Дати відповіді на питання (чуттєво-емоційне сприйняття тексту):

·        Що сподобалось?

·        Що не сподобалось?

·        Що видалось вражаючим?

·        Що є незрозумілим?

Завдання № 2:

Усна бесіда:

1.     Виділіть в пролозі рядки, в яких йдеться про минуле життя Ганни.

2.     Чому, на вашу думку, вона прийшла на хутір лише через рік?

3.     Стисло охарактеризуйте образи діда Трохима та баби Насті.

4.     Як ви вважаєте, чому Ганна наприкінці життя щороку ходила на прощу в Київ? Які гріхи вона могла замолювати, за кого молилася?

5.     Особливості композиції поеми „Наймичка”.

Завдання № 3: Простежте еволюцію образу Ганни

Учні за розвитком сюжету твору простежують:

-         Життя Ганни до народження сина?

-         Віддала Марка.

-         Життя-страждання Ганни в наймах.

-         Зізнання матері.

(у вигляді структурної схеми)

Завдання № 4: Дослідіть символічні деталі твору, їхню роль на розвиток подій

Образи-символи:

·       Наймичка зомліла і тільки шептала:

     „Мати... мати... мати...”

·        Заплакала й пішла за ворота

·        І наймичка тяжко заридала

·        Я... – та й оніміла – деталі тяжких випробувань матері, яка живе поряд із сином і немає сил зізнатися в тому, що вона – його мати.

Для допитливих:

Діаграма Вена:

Зіставляючи двох героїнь Шевченкових поем, Іван Франко, вказував, що:

Словникова робота:

Сангвінік – один із чотирьох основних типів темпераменту; це – людина динамічна, високоактивна, врівноважена, з сильним, вольовим характером, може легко збуджуватися і змінювати настрій у складних ситуаціях.

Розкажіть про спільне й відмінне в образах Ганни та Катерини.

III група

  „У нашім раї на землі...”

Завдання № 1: Вдома ви повинні були прочитати текст твору (с. 437). Дати відповіді на питання (чуттєво-емоційне сприйняття тексту):

·        Що сподобалось?

·        Що не сподобалось?

·        Що видалось вражаючим?

·        Що є незрозумілим?

Завдання № 2:

Усна бесіда:

1.     Тема твору?

2.     Які рядки твору є свідченням того, що Т.Шевченко підносить образ матері до божественних вершин?

3.     Чому автор називає матір „безталанною”?

4.     Композиція твору?

5.     Які художні засоби є домінуючими в творі?

Завдання № 3: Простежте еволюцію образу молодої матері (у вигляді структурної схеми)

Завдання № 4: Дослідіть символічні деталі твору, їхню роль на розвиток подій

Образи-символи:

Літа минають

ДІТИ

                                        ↓                           ↓                         ↓

ВИРОСТАЮТЬ → ВИРОСЛИ → РОЗІЙШЛИСЬ

(Іноді жертовність матері буває марна, діти покидають матерів на старість)

IV група

 Поема „Відьма”

Завдання № 1: Вдома ви повинні були прочитати текст поеми (с. 499). Дати відповіді на питання (чуттєво-емоційне сприйняття тексту):

·        Що сподобалось?

·        Що збентежило?

·        Що вразило?

·        Що здивувало?

Завдання № 2:

Усна бесіда:

1.     Про що цей твір?

2.     Якою постає Відьма вперше перед циганами?

3.     Як склалася доля близнюків?

4.     Хто повернув до життя Відьму, чим вона займалась?

5.     Чому, на вашу думку, люди називають героїню твору покриткою та Відьмою, незважаючи на те, що вона їх научала та лікувала?

Завдання № 3: Простежте еволюцію образу Відьми

Учні за розвитком сюжету твору простежують:

-         Зустріч з циганами.

-         Розповідь про свою материнську долю.

-         І марою за собою приблуду водили.

-         Щось таке їй поробила стара Маріула.

-         І жила собі святою, дівчат научала...

 (у вигляді структурної схеми)

Завдання № 4: Дослідіть символічні деталі твору, їхню роль на розвиток подій

·              Сова – як символ помсти;

·              Хата пусткою смерділа – безвихідь, самотність;

·              Як у ямі, в хаті – обмежений простір.

VI.           Закріплення вивченого матеріалу

„Конструювання”:  Цитата – Назву твору

1.                                                           І примиренному присняться

                 І люде добрі, і любов,

                 І все добро.                                                                                        

2. І перед нею помолюся

         Мов перед образом

         Тієї матері святої,

         Що в мир наш бога принесла...

        

3.     Серце в’яне, співаючи,

          Коли знає за що;

          Люде серця не побачать,

          А скажуть – ледащо!                                                                   

4.     Не лай мене; молитимусь,

          Із самого неба

          Долю виплачу сльозами

          І пошлю до тебе.                                                                          

5.     Зомлів  Марко,

          Й земля задрижала.

          Прокинувся...до матері –

          А мати вже спала!                                                                         

6.     І ти осталася небого,

          І не осталося нікого

          З тобою дома.                                                          

7.     А то бог вас покарає,

          А ще гірше люде;

          Люде горді, неправедні,

          Своїм судом судять.                                                                           

8.     Засміються злії люде

          Малій сиротині;

          Виллє сльози на могилу –

          Серденько спочине.                                                                      

Довідка:

Цитата	Назва твору
1.	„Відьма”
2.	„У нашім раї на землі...”
3.	„Катерина”
4.	„Наймичка”
5.	„Наймичка”
6.	„У нашім раї на землі...”
7.	„Відьма”
8.	„Катерина”

VII.        Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Спробуйте за допомогою методу „Прес” дати відповідь на питання:

-         Жіноча тема в творчості Тараса Григоровича є актуальною в наш час...

Я вважаю, що...

Тому що...

Наприклад...

Отже...

Слово вчителя:

Великий Кобзар творами жіночої тематики залишив нам свої заповіти, які мають різні відтінки: прохання-пересторога, прохання-побажання, прохання-сподівання, прохання-мрія. Поет своїм ставленням до жінки-матері виховує у читача безмежну любов до матері-берегині, сироти; прищеплює трепетне ставлення до жінки, яка з дитиною завжди була уособленням краси, ніжності та благородства...

VIII.    Домашнє завдання

I рівень: Сенкан до слова „мати”;

II рівень: Тест-питальник (за змістом прочитаних творів жіночої тематики);

III рівень: Твір-висловлювання на тему: „Материнство робить жінку красивою і мудрою...”

Бібліографія:

1.     Т.Шевченко. Кобзар. Сімферополь: „Крим” – 1969, с. 622.

2.     Полум’яний культ материнства // Українська мова та література № 9 (505), 2007, с.16.

3.     Клочек Г.Д. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація. Навчально-методичний посібник. – К.: Освіта, 1998. – 237 с.

4.     Інноваційні технології навчання української мови і літератури / Укладач О.І. Когут. – Тернопіль: Астон, 2005. – 204 с.

5.     Щербина В.І. та ін. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури. – Х.: Вид. група “Основа”, 2005. – 96 с.