Конспект уроку з української літератури у 9 класі

Тема.  Проблема материнства в поемі Т. Г. Шевченка «Катерина».

Мета:  познайомити дев’ятикласників із поемою Т. Шевченка,,Катерина”, зосередити увагу учнів на проблемі зневаженого материнства; допомогти осмислити мотив материнства у контексті творчості геніальних митців Рафаеля і Шевченка;  розкрити захоплення поета красою материнства, його протест проти соціальних, родинних страждань; формувати шанобливе ставлення до жінки-матері; сприяти вихованню  щирості, вірності, поваги  у стосунках, прищеплювати почуття відповідальності за долю майбутніх дітей, співчутливе ставлення до скривджених, бажання допомогти ближньому.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст поеми Т. Шевченка ,,Катерина”, репродукції картин Рафаеля ,,Сікстинська Мадонна”, Т. Шевченка ,,Катерина”, комп’ютер, мультимедійна дошка, картки для самооцінки, підручник.

Оформлення дошки та класної кімнати:

* Праворуч на дошці -  епіграф уроку:

                                                                         У нашім раї на землі

                                                                         Нічого кращого немає,

                                                                         Як тая мати молодая

                                                                         З своїм дитяточком малим.

                                                                                             Т. Г. Шевченко

* Біля дошки -  Стіл, застелений скатертиною, портрет  Т. Г. Шевченка, на столі –,,Кобзар”, підсвічник із трьома свічками.

Випереджувальні завдання:

* Прочитати поему Т. Шевченка,,Катерина”, визначити жанр, тему, ідею твору.

* Індивідуальні:  повідомлення про картину Рафаеля,,Сікстинська мадонна” та картину  Т. Г. Шевченка,,Катерина”, міні-проект «Проблеми материнства у наш час».

                                               Хід уроку

I.   Організаційний момент

                                            Доброго дня!

Я рада вітати гостей у стінах нашого навчального закладу. Ми зібралися сьогодні не просто провести черговий семінар вчителів української мови та літератури, а в першу чергу присвятити нашу роботу вшануванню 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Тарас Шевченко завжди сучасний, недарма його називали пророком. Який би твір його ми не вивчали, здається, що там відображені події сьогодення. Проблему, яку ми сьогодні будемо розкривати, завжди сучасна і вічна.

II.  Мотиваційний етап

А я бажаю всім успіху і хочу, щоб ваш настрій, ваші проблеми розуміли ті, хто поруч.

1. Вступне слово вчителя  (на фоні ніжної музики)

       Я – жінка! Я – мати!. 

       Запалена Богом одвічна свіча.

       Я – все-таки сильна,

       Я – щось-таки значу,

       Я – світ цей дивую

        Красивим дитям.

Слайди № 1, 2, 3, 4.
https://docs.google.com/presentation/d/1tJ-dzU8PeOh8hyrXmTQlP-EnN3vMjFRtA_VjtrlvOc0/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

   Мама… Матуся… Материнство…

Усе найрідніше, наймиліше, найдорожче увібрали в себе ці сонячні слова.

        У нашім раї на  землі

        Нічого кращого немає,

        Як тая мати молодая

        З своїм дитяточком малим, -

                                                                                

                                                                                 

 стверджував український поет Тарас Шевченко. Жінка-мати в усі віки була оточена ореолом святості. Немає прекраснішого і зворушливішого образу у світовому мистецтві, ніж образ матері з дитиною на руках. Поет і художник Шевченко багато уваги протягом усього життя приділяв жіночій темі і створив неперевершені образи жінок, матерів, які нас чарують, зворушують, захоплюють, відкривають нам нові світи. З ніжністю і любов’ю змальовує митець українських дівчат, але найбільшої сили поетичного генія досяг Шевченко у створенні образів жінок-матерів.

2. Асоціативний кущ. Слайд № 5.

Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово мама? На екрані ми бачимо цей перелік, а в ході уроку допишемо в пусті квадрати ті характерні риси жінки-матері, яких не вистачає.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

1.   Сьогодні на уроці ми вивчатимемо одну з поем Тараса Шевченка, присвячену материнству.

?-   Зверніть увагу на дошку і скажіть, яку назву вона має?

2. Використання мультимедійної дошки.

Слайд № 6:

 * Написана у Петербурзі в 1838 році під час навчання Т. Шевченка в Академії мистецтв.

* Має присвяту,,Василию Андреевичу Жуковскому на пам'ять 22 апреля 1838 года”.

* Названа за ім’ям сестри поета.

* Жанрові характеристики: соціально-побутова (за тематикою) і ліро-епічна (за способом художнього зображення).

  Так, вірно, це поема,,Катерина”.

ІV. Оголошення та запис теми уроку. ( Слайд № 7).

Учні записують тему уроку в  зошити.

1.  Повідомлення мети уроку

    А зупинимося ми сьогодні на осмисленні проблеми материнства в контексті творчості видатних діячів літератури та мистецтва. Розглядаючи поему,,Катерина”, зосередимо увагу на проблемі зневаженого материнства, що подається у безпосередньому зв’язку з іншими, порушуваними у творі проблемами; розкриємо захоплення поета красою материнства та його протест проти соціальних, родинних страждань; а також формуватимемо шанобливе ставлення до жінки-матері; усвідомлюватимемо почуття відповідальності за долю майбутніх дітей; виховуватимемо  щирість, повагу, вірність у стосунках, співчутливе ставлення до скривджених, бажання допомогти ближньому.

2. Технологія аутотренінгу. (Слайд № 8)

Давайте налаштуємось на урок.

Я – старшокласник.

Я – особистість творча.

Я думаю, пригадую, узагальнюю, аргументую.

Я хочу якомога більше знати.

Я хочу якомога краще вміти.

Я досягну успіху.

V.  Сприймання і засвоєння нових знань

1. Вступне слово вчителя

   Цікаво  як же осмислюється мотив материнства у творчості геніальних митців Санті Рафаеля  і  Тараса Шевченка?     Уявімо, що ви знаходитесь у картинній галереї.

Вашу увагу привернули дві картини -  полотно Рафаеля,,Сікстинська мадонна” та картина  Шевченка,,Катерина”.  (Слайд № 9 ).

      Рафаель – геніальний художник. Шевченко – геніальний поет і художник. У Рафаеля найулюбленіша тема – тема Мадонни. Шевченко в її трактуванні досяг тих самих висот, що і Рафаель. Пізніше він напише,,Марію”, а до того зображує земних Мадонн – українських жінок-матерів.

  Сьогодні ви маєте чудову нагоду не тільки побачити репродукції цих картин, а й почути розповіді екскурсоводів галереї, ваших однокласниць, які мали випереджувальне домашнє завдання.

2. Випереджувальне д/з. Розповіді за репродукціями картин.

Учениця 1(Слайд № 10)

      Придивімося до картини італійського художника Рафаеля,,Сікстинська мадонна”. Ніби щойно відкрилась завіса і до людей з небес вільно й урочисто сходить юна, проста, босонога Мадонна – Божа Матір, несучи на руках свого сина. І святий Сікст і свята Варвара, що зустріли Мадонну, захоплені нею. Мадонна несе свого сина людям, відірвавши його від себе. Але, звичайно, зв’язок між матір’ю і сином збережеться. Син завжди пам’ятатиме про матір, яка дала йому життя, а вона з тривогою стежитиме за сином, постійно хвилюючись, як він почувається там, серед людей, чи достойно живе, чи творить добро так, як учила.

       У відкритому, трохи здивованому погляді Мадонни відбилася ціла гамма почуттів: і любов до сина, і тривога за його майбутнє, й готовність усе зрозуміти та простити. Ця тривога згущується і в тінях на вбранні Богоматері, і в тінях на хмарах, що її тримають, і в якомусь дуже похмурому погляді ангелів. Нічим їй не зарадять ні уклінно покірний Сікст, ні свята великомучениця Варвара. Син Мадонни дивиться на світ з докором і тривогою, ніби передчуває, що в цьому світі йому доведеться непросто. Тому такий сумний і недитячий його погляд.

   Слайд № 11  ,,Катерина”  

Учениця 2

      А тепер звернімо наші погляди на картину Шевченка,,Катерина”, написану в 1838 році, на якій зображено епізод розлуки дівчини з її коханим.   Вона є не ілюстрацією до поеми, а самостійним твором. Знеславлена, зажурена повертається Катерина в село після прощання з офіцером-спокусником. Цього епізоду в поемі немає. За допомогою кольорів автор вдало передає своє ставлення: героїня на світлому фоні, в її одязі домінує білий колір. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На обличчі юної Катерини– вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Офіцер же зображений на тлі чорному і в темних тонах. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб швидше втекти. Уже ніколи не повернеться панич-офіцер до Катерини, не матиме майбутня дитина батька. Катрю чекає тяжка доля зганьбленої покритки. Усе життя носитиме вона тяжких хрест дівочого,,гріхопадіння”.

   Глибокий смуток на обличчі Катерини та зневажлива посмішка на вустах зрадника виразно контрастують і зайвий раз підкреслюють атмосферу напруженості. Невипадковим є і образ селянина-ложкаря, який стає свідком останнього побачення й, очевидно, останньої прикрої розмови колишньої закоханої пари. Селянин дивиться в сторону Катерини, він розуміє горе дівчини, співчуває скривдженій.

     А перед Катрею, на землі, лежить невелика відірвана гілка, символізуючи скалічене молоде життя.

Учитель.

     Дякуємо за цікаві розповіді. Слайд № 12

     Дивлячись на картину Рафаеля, в якусь мить усвідомлюєш вічну красу материнства – красу народження й продовження життя, красу жертовності материнської любові. Але для героїні Шевченкового полотна (так само, як і в поемі) стати матір’ю виявилося великою проблемою. Думка написати поему у поета виникла невипадково.

1.     Історія написання поеми.

2.     Словникова робота.

Покритка – це…

Учитель.

Хто ж винен у цій трагедії і чому таке трапилося з Катрею?

      Не одне покоління задумувалося над цим питанням. Катерині співчували, її звинувачували, виправдовували, шукаючи причину нещастя в людях, які її оточували, в суспільстві, в характері самої героїні.

       Сьогодні і ми з вами ще раз перегорнемо нетлінні сторінки поеми і спробуємо зрозуміти, що ж привело молоду матір до самогубства, а її дитя – до злиденної долі поводиря старця-кобзаря. Розглянемо образ Катерини у взаємостосунках з іншими людьми, які так чи інакше вплинули на її долю.

3. Актуалізація опорних знань.

Технологія,,Мікрофон”

* Що ж нам відомо про Катерину? Що ви можете про неї сказати?

Орієнтовні відповіді учнів  

- Вона – звичайна селянська дівчина, гарна, молода і недосвідчена.

- До Катрі прийшло перше велике кохання. Прийшло, як приходить до всіх, незалежно від соціального походження, характеру, вроди.

- Кохання так заполонило дівчину, що вона більше ні про що не думала:

         Кличе мати вечеряти,

         А донька не чує;

         Де жартує з москаликом,

         Там і заночує.

         Не дві ночі карі очі

         Любо цілувала,

         Поки слава на все село

         Недобрая стала.

- Катерина настільки засліплена коханням до москалика, що навіть не чує, про що попереджають її батьки, яким життєвий досвід підказував, що захоплення доньки до добра не приведе.

- Досить спокійно поставилася вона й до того, що стала покриткою, адже милий обіцяв повернутись.

- Катерина полюбила чоловіка, довірилась йому, але… 

- Але мине чимало часу, поки молода наївна дівчина зрозуміє ціну москалевого кохання. Навіть блукаючи світом, вона буде плекати надію, що коханий її любить і пам’ятає. Та в поемі немає жодного слова любові, яке б шепотів Катерині у вишневому садочку ночами москаль.  

- Згодом  з його вуст  ми почуємо зовсім інші, грубі, лайливі слова:

      Дура, отвяжися!

      Возьмите прочь безумную!    І все.

Словникова робота. Москаль-це…

  -  А ще перед тим жорстоко глузуватимуть з неї москалі. І то страшна правда, про яку не знала або ж не хотіла знати Катря.

Учитель

? - Тож, яку проблему піднімає Шевченко в поемі?

* Проблему кохання і зради.

Учні записують у зошити.

Учитель      ?-  Чому поет так прихильно ставиться до дівчини?

 Орієнтовна відповідь

          Катерина покохала щиро і палко. Шевченко ж цінував почуття любові й бачив у цьому необхідну умову людського щастя, тому і співчуває героїні:

                                         Катерино, серце моє!

                                         Лишенько з тобою!

                                         Де ти в світі подінешся

                                         З малим сиротою?

                                          Хто спитає, привітає

                                          Без милого в світі?

                                          Батько, мати – чужі люде,

                                          Тяжко з ними жити!

Учитель

       Чому ж батьки, ці найрідніші у світі люди, стали дівчині чужими. Адже в найтяжчі хвилини свого життя ми шукаємо підтримки саме в них. Мама і тільки мама має стати подругою, щирою порадницею своїй доньці. Та чи допоможуть Катрі батьки, коли в їхніх очах – лише докір, в їхніх важких думах безсонними ночами – величезне страждання, яке принесла їм донька? Чи зрозуміють свою кровиночку?

   Відповіді на ці та інші запитання ви дасте після перегляду інсценізації уривку з поеми.

Інсценізація (сцена вигнання дівчини з батьківського дому).

Учитель 

     Молодці. За виразне читання й акторську майстерність усі учасники отримують _____ балів.

? -  Тож, у чому причина непорозуміння  Катерини з близькими їй людьми?

Орієнтовна відповідь

     На мою думку, головну причину, що змусила батьків попрощатися з Катериною, пояснюють останні слова: без неї їм буде легше, ніж із нею.

? – Чому?

     Очевидно тому, що в них, простих селян настільки розвинене почуття честі, людської гідності, вони настільки шанують звичаї, які панують у їхньому середовищі, що не в змозі витримати людського осуду. Адже сором доньки – це сором і батька та матері, які мало не щодня чують глузування:

                                       В тебе дочка чорнобрива,

                                       Та ще й не єдина,

                                       А муштрує у запічку

                                       Московського сина.

                                       Чорнобривого придбала…

                                       Мабуть, сама вчила…

Учитель    А, може, й справді:

                                Вміла мати брови дати,

                                Карі оченята,

                                Та не вміла на сім світі

                                Щастя-долі дати.

       Не вміла, не вберегла, не навчила, не заборонила. Тепер тяжко спокутує свій гріх. Розбиті надії про щасливе заміжжя єдиної доньки, про спокійну старість, добру й довгу пам’ять нащадків. Усе перекреслила Катерина своєю нерозсудливістю. А, отже, прийнято остаточне рішення – Катря повинна залишити батьківський дім, піти з немовлям на руках.

? – Та чи принесло це вигнання полегшення батькам?

Орієнтовна відповідь

        Ні. Вигнавши з дому свою єдину надію, батьки втрачають сенс життя. Їм нічого не залишається, як чекати смерті. У поемі є натяк про те, що вони ще більше ізолювались від навколишнього світу і, засмучені страшним горем, поволі згасли.

? – Яку проблему порушує автор твору?

Учень

* Це проблема взаємин батьків і дітей, проблема моральності, гідності.

Учні записують у зошити.

Учитель

     Зрада коханого, народження сина-байстрюка, глузування людей, непорозуміння з батьками, вигнання з дому – все це змусило Катерину стати перед вибором: життя і виховання сина чи самогубство.

? – Тож який вибір зробила героїня? Чому?

Орієнтовна відповідь

        Керуючись почуттями, шукаючи москаля, який відвернувся від неї, чиста, щира по натурі Катря зробила вибір не на користь життя.

Учитель

      Загубила Катерина свою долю, занапастила старих батьків. Та найбільший гріх у тому, що зробила нещасним сина, покинула напризволяще того, про чию долю подбати призначено самою природою і Богом. Маленький Івась – єдина безгрішна істота в поемі

(,,А воно, як янгелятко, нічого не знає. Маленькими ручицями пазухи шукає.”). І доля того янгеляти – байстрюк-сирота.

Учень (читає  напам’ять  уривок із поеми)

                                   То не вітер, то не буйний,

                                                  Що дуба ламає;

                                     То не лихо, то не тяжке,

                                     Що мати вмирає;

                                     Не сироти малі діти,

                                     Що неньку сховали:

                                     Їм зосталась добра слава,

                                     Могила зосталась.     

                                     Засміються злії люде

                                     Малій сиротині;

                                     Виллє сльози на могилу –

                                   Серденько спочине.

                                     А тому, тому на світі,

                                     Що йому зосталось,

                                     Кого батько і не бачив,

                                     Мати одцуралась?

                                     Що зосталось байстрюкові?

                                     Хто з ним заговорить?

                                     Ні родини, ні хатини;

                                     Шляхи, піски, горе…

Учитель

        Звісно, ми з ненавистю й осудом дивимося на батька, який, пізнавши сина, відвернувся від нього. 

? -   А що ж сказати про безталанну Катерину?

Орієнтовна відповідь

        На перший погляд, ми беззаперечно мали б осудити Катрю, котра покинула сина напризволяще. Але не поспішаймо. Згадаймо, рішення про самогубство у неї було не раптове. Вона готова була покінчити з життям і раніше:,,Заховаюсь, дитя моє, сама під водою, а ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою, безбатченком!” - розмовляє Катерина з Івасем.,,Оддам тебе, мій голубе, а сама загину”, - говорить вона іншим разом. То, що ж тримало її на цім світі? Напевно, розуміючи, яка доля чекає сина-сироту, героїня намагається врятувати його від страждання, приниження, ганьби. Тому так довго шукає москаля, наївно вірить у те, що зможе пробудити батьківські почуття у ньому. Та настав крах усіх її ілюзій. Негідник тікає, серце безпомічної жінки-матері проймається гнівом і вона вибухає прокляттям:

                                    Бодай його не кидала лихая година!

              То вже була межа всіх сил Катерини. У ній щось надломилось, і вона, на грані божевілля, покинула серед шляху дитину, а сама втопилась у ставку.

 Учитель               Чорнобрива Катерина

                             Найшла, що шукала.

                             Дунув вітер понад ставом –

                             І сліду не стало.

        Так трагічно закінчилася історія дівчини-покритки.

? -  Яку проблему піднімає  Шевченко  в поемі і що ми можемо про неї сказати?

Учень

* Проблема відповідальності за материнство.  Головна проблема поеми.

Учні записують у зошити.

Учитель. Через проблеми поеми ми побачили головну героїню як матір, яка пройшла нелегкий шлях. Які ж характерні риси- асоціації ми можемо дописати тепер до складених на початку уроку? (Слайд № 13)

? – Які думки виникли у вас над фактом самогубства Катерини? Чи засуджуєте ви її за цей вчинок?

Орієнтовні відповіді

Технологія,,Метод Прес” (Слайд № 14)

*    Я вважаю, що Катерина вчинила самогубство тому, що втратила віру в близьких їй людей.

        Наприклад, зневажливе ставлення односельчан до неї, жорстокий присуд батьків та зрада офіцера в почуттях і клятві.

        Отже, в майбутньому Катрі чекати допомоги, підтримки немає від кого, вона сама в чужому їй світі. І тому я не засуджую вчинок героїні.

*   Я вважаю, що поступок Катерини заслуговує осуду тому, що вона, давши життя дитині мала бути поряд із нею.

*   Я вважаю, що вчинок Катерини можна виправдати, тому що причиною його стала жорстка народна мораль.

      Наприклад, бездушність людей-односельчан, які своїми глузуваннями штовхнули старих батьків на те, аби ті вигнали з дому свою доньку.

      Отже, неусвідомлене бажання людей захистити себе, своїх дітей від нещасливої долі, такої, яка спіткала Катрю і призвели до цього вчинку.

*  Я вважаю, що зараз, понад півтора століття потому, навчившись раціонально мислити, ми можемо звинувачувати Катерину в її найбільшому гріхові – в тому, що покинула напризволяще сина.

      Наприклад, могла ж вона, як Ганна-наймичка не тільки не покинути дитя, а й влаштувати його життя. Однак у ситуації, що склалася, тільки Бог міг бути суддею Катрі.

     Таким чином, героїня, втративши все, навіть право на надію, не бачила, не знала іншого виходу.

Учитель. Інтерактивна вправа «Дерево рішень». (Робота в групах). (Слайд № 15)

? – А як же сам автор, Тарас Шевченко, ставиться до своєї героїні. Засуджує? Оберігає? Ненавидить? Жаліє?

Орієнтовні відповіді

1) Я думаю, Шевченко тяжко уболівав за долею Катерини. Він глибоко проник у внутрішній світ своєї героїні, правдиво передав і кришталево чисті пориви юної душі, й тривоги та болі безталанної матері.

2) Автор гаряче співчуває Катерині, мучиться її муками, боліє її болями.

3) Я вважаю, поет прагнув, щоб суспільство зглянулось на долю жінки-матері, яка може бути ошуканою.

4) Милосердям і любов’ю до Катерини сповнені рядки поеми. Її страждання, муки, переживання не можуть залишити Шевченка байдужим. Поет плакав-ридав над безталанням скривдженої дівчини.

Учитель

      Як бачимо із сказаного, Шевченко і співпереживає, і співчуває Катерині, жаліє її.

? – А яке ваше ставлення до героїні?

Орієнтовні відповіді

- Катерина повинна була жити заради сина, витримати все, що доведеться.

- Катерина – кришталево чистої, безкорисної душі дівчина, занапастила свою долю, знеславила батьків, а тепер мусить спокутувати свій гріх. Мені жаль Катрі,  так хочеться їй допомогти, порадити, втримати від того останнього трагічного кроку.

- Я співчуваю Катерині, проймаюсь її болем за її гірку долю.

Учитель

      Письменник піднімає у поемі важливі морально-етичні проблеми. Головна героїня, можливо, занадто суворо покарана за необачне кохання. Але ж це – художній твір, художня правда, через яку Шевченко форму нашу свідомість, нагадує нам, нинішнім про високі моральні принципи українців – цнотливість, дівочу честь, шанобливе ставлення до звичаїв, традицій і, врешті, спонукає бути відповідальними за долю майбутніх дітей.

   Поема написана 176 років тому. Інший час, інший побут, інші основи життя.

? – Та чому ж і досі Шевченкова,,Катерина” будить у душах щем і співчуття, викликає сльозу?

Орієнтовні відповіді

1. Очевидно завдяки поетичній довершеності твору, його художній силі.

2. Поема написана на одному подиху. Картини життєвих драм Катерини дуже яскраві, переконливі; образи сповнені живого, глибокого почуття.

3. Сам автор вибрав собі роль оповідача-очевидця, який іде слідами героїні, переживає з нею і сором, і каяття, і надію, і гірке розчарування. Він розповідає про настрої персонажів, стан природи і свій власний настрій. Цей художній прийом наближає поему до серця читача.

Учитель  (на фоні музики). Слайд № 16.

         Щомиті на світ народжуються діти, щомиті котрась із жінок пізнає муки і радість материнства, даруючи нове життя. Природно, що справжнє материнське серце благає для своєї кровиночки гарної долі, ладне небо прихилити, аби обминали її усілякі прикрощі і зло, аби зростала у любові та достатку. Та посеред життєвих буднів, розміреності, розпланованості трапляються випадки, які змушують нас призупинитися, роззирнутися, замислитися.

        Діти-сироти при живих батьках. Немовлята, покинуті тими, хто подарував їм життя, хто ввів у цей дивовижний світ, і хто мусив би допомогти зіп’ястися на ніжки, зробити перший крок, нехай ще нерішучий і не зовсім упевнений крок по життю.

Слайд № 17.

                                 О, коли б сказало немовлятко

                                 До своєї мами:,,Зупинись!

                                 Не лишай мене, тебе благаю

                                 Над моєю долею схились.

                                  За тобою я думками лину

                                  І зігріюсь лиш теплом твоїм.

                                  Не лишай мене, свою дитину

                                  Мамо, забери з собою  в рідний дім!”

Учитель.

                Дитяча уява малює портрет найдорожчої людини, яку вони у своєму житті ніколи не бачили. Маму, любу матусю… Вони чекають її щоденно: і коли їдять кашу, і коли лягають спати. Мама дуже далеко, вона забула свою кровиночку, відмовилась від неї. Відцуралась відкрито, нікого і нічого не соромлячись, зрадила малесеньку безпорадну крихітку… І це дуже боляче.

                                       Презентація міні-проекту ,, Проблеми материнства у наш час”

Учениця

        Та на превеликий жаль, трапляються непоодинокі випадки відмови від немовлят і в наш час, і у нашому районі. І це тоді, коли немає війни, коли родини, якщо, звичайно, цього прагнуть, матеріально забезпечені, мають усі умови для народження та виховання дитини – майбутнього нації. Головна проблема у тому, що матері відмовляються від новонароджених, мотивуючи це різними причинами.

Учитель. Слайд № 18.

На жаль, ми побачили реальну картину сьогодення.  Скільки б років не минуло, а  проблема материнства завжди актуальна, бо це вічна проблема. Але ми з вами знаємо, що тільки мамині і татові руки разом захистять, підтримають, виростять, проведуть у самостійне життя. Тож хай усі на світі батьки радіють щастю своїх дітей, а діти хай мають маму і тата.

     Підсумовуючи все сказане на уроці, хотілося б ще раз звернутися до епіграфа. Тарас Шевченко глибоко відчував красу материнства, йому було нестерпно боляче, коли він бачив збезчещених та покинутих дівчат-покриток.

    Обожнювання поетом жінки-матері найяскравіше простежується у його невмирущих словах                 У нашім раї на землі

                                                                    Нічого кращого немає,

                                                                    Як тая мати молодая

                                                                    З своїм дитяточком малим.

VI.  Рефлексія психологічного стану на уроці

* Що ви зрозуміли нового на сьогоднішньому уроці?

* Що було найцікавішим?

* Якби ви були художником, який мав ілюструвати наш урок, які кольори переважали б у цій картині і чому саме такі?

* Кому із своїх однокласників ви б хотіли подякувати і за що?

* Чи хотілося б вам після закінчення уроку продовжити обговорення проблеми материнства, як головної проблеми у поемі Шевченка,,Катерина” так і в нашому сучасному житті?

VII. Домашнє завдання. (Слайд № 19)

I рівень: Сенкан до слова „мати”;

II рівень: Тест-питальник (за змістом прочитаних творів жіночої тематики);

III рівень: Твір-висловлювання на тему: „Материнство робить жінку красивою і мудрою...”

VІІІ.  Оцінювання.  На картці виставте самооцінку за урок:

*  Якщо ви вважаєте, що працювали на високому рівні і реалізували себе, обведіть 1-й кружечок.

*   Якщо ви реалізувались неповністю на уроці, обведіть 2-й  кружечок.

*    Якщо ви незадоволені своєю роботою на уроці, обведіть 3-й  кружечок.

Дата

Прізвище, ім’я

J  K  L 1.     Як я засвоїв матеріал: А) глибоко Б) частково В) мало що зрозумів       2. Як я працював (ла):            А) сам впорався із завданням             Б) припускався помилок              В) допускав багато помилок        3. Моя думка про урок:              А) було цікаво               Б) не всі етапи уроку зацікавили                В) було нудно

  

                                                            

Учитель. Слайд № 20, 21(дякуємо за увагу)

      Для Тараса Шевченка жіноча недоля асоціювалася з долею рідної матері, яку він досить рано втратив. Великий Кобзар зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок усіх епох і голосно розказав про них цілому світові.

     Ці три свічі – пам’ять про матір-Україну, жінку-матір, та Богоматір – символічні.

                                 Гори, свіча, гори і не згасай!

                                 Ти – символ вічності, життя і перемоги!

                                 Хай мир і щастя ллються через край,

                                 І вічно мама зустрічає край дороги!

      Прийдіть додому, пригорніться до матусі і скажіть:

                                 Мамо, мамо – на весь світ луна,

                                 Мамо, мамо, ви для нас – одна!

                                 Мамо, мамо, землю обійду. Та ріднішої ніколи не знайду!