Висновки щодо застосування методики герменевтичного аналізу художнього твору:

- головна ідея літературної герменевтики: існувати означає бути зрозумілим, тому головна її мета – тлумачення, інтерпретація смислів тексту;

- художній твір є ніби “ духовним медіумом ” між його автором та читачем; щоб зрозуміти автора, слід зрозуміти його твір;

- опора на діалог,  як необхідна умова інтерпретації твору, адже істину (автора) не може пізнати хтось один, треба навчитися “ чути ” не лише себе, а й текст, думку іншого читача;

- органічне сполучення пізнання із самопізнанням на основі нескінченного циклічного уточнення і осягнення смислів твору в русі по герменевтичному колу: від цілого до частини й від частини до цілого; через інтерпретацію до адекватного розуміння;

- “ аналіз твору завершується не пошуками єдності між змістом та формою, а встановленням особистісної єдності між літературним твором як таким і самою особою  читача ”,  але з огляду на “ безмежність ” розуму можемо говорити лише про наближення учня-читача до цієї єдності; результат такого аналізу – “відкриті питання без кінцевих відповідей ”;

- як перспективу вдосконалення навчально-виховного процесу можна розглядати віртуалізацію освітнього простору. Віртуальні подорожі до музеїв допомагають учням відчути колорит епохи, дух старовини, спробувати себе в ролі дослідників. Таким чином, використання віртуальних екскурсій робить процес навчання й викладання більш цікавим, якісним, результативним.

- розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості: складовими  можуть бути відео, звукові файли, анімація, а також репродукції картин, зображення природи, портрети, фотографії. У матеріали такої екскурсії можна включити літературознавчі терміни й визначення, історичні карти, тези з теорії літературознавства.

Пропозиції:

                     -активізувати процес навчання, зробити його динамічним та пізнавальним;

- позбутися шаблону  та традиційності погляду на автора, твір (героя), власне, на  сам процес уроку;

- учити учнів сприймати літературний твір як неповторний естетичний феномен, “цілісну, завершену, самостійну систему”;

- спонукати учнів вести діалог з автором через посередництво тексту, не залишаючи поза увагою жодного вимовленого слова, думки;

- підняти з глибин художнього твору неоціненний скарб – смисл, підвести дітей до розуміння безкінечності його осягнення;

- дати можливість кожному мислити самостійно, шукати свій шлях до розуміння твору; через привласнення духовного потенціалу художньої літератури збагачувати та розширювати власний духовний світ.