Кейс-практикум зі створення віртуального музею літературного твору під відкритим небом

Тема. Традиції народної казки та багатство авторських образів у вступі до поеми О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила»

Мета: формувати компетентності: ключові (вміння вчитися – здійснювати самостійну діяльність, спрямовану на досягнення свідомо поставленої мети; планувати способи цілеспрямованої саморегуляції своїх дій для поглиблення та розширення знань з теми уроку; аналізувати сприйняту інформацію та робити висновки, що спрямовують подальший особистісний розвиток; соціальна – генерувати власні ідеї для активної участі в полілогічному спілкуванні, емоційно налаштовуватися на вербальне спілкування з іншими; загальнокультурна – цілеспрямовано пізнавати культурні особливості народу Росії) та предметні (визначити традиції російської народної казки у пролозі до поеми, сформувати уявлення про художній світ поета О.С. Пушкіна); розвивати навички усного мовлення та виразного, вдумливого читання й розуміння прочитаного; удосконалювати навички аналізу літературного твору; розвивати асоціативне мислення, творчу уяву; виховувати внутрішню потребу через художнє слово поглиблювати свої знання, розуміння краси поетичного слова.

Обладнання: мультимедійна дошка (комп’ютер), підручники із світової літератури для 5 класу, ілюстрації до поеми О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила», роздатковий матеріал (кольорові кружечки).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Презентація до уроку: 
https://drive.google.com/file/d/0Bwa1QVfvk4DPMWlwU2xtVTc4dlk/view?usp=sharing

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учням пропонується покласти перед собою на парту кольоровий кружечок, що відповідає їхньому настрою: рожевий – гарний, білий – середній, чорний – поганий.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

-         Дивна річ – настрій людини. Змінюється частіше, ніж погода за вікном. Ми можемо залишитися байдужими до того, чому радіють інші, а можемо засмутитися через якусь дрібницю. Але у світі є вічні цінності – ті, які перевірені часом. Вони не залишають байдужими нікого. До таких творів належать казки, вірші, поеми О.С. Пушкіна. Чудовий світ пушкінської поезії вражає своєю добротою та поетичністю.

-         Сьогодні на нас чекає подорож до віртуального музею літературного твору під відкритим небом.

ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань.

-         А чи доводилося вам, діти, у своєму житті побувати у музеях?

-         Як ви розумієте, що таке музей?

-         У чому різниця музею під відкритим небом?

-         Що ви знаєте про віртуальний музей?

     Можливо, багато із вас побували в музеях під відкритим небом. Це і Національний музей народної архітектури і побуту в Пирогово та  музей народної архітектури та побуту у Львові "Шевченківський гай"

-         В одному із таких музеїв ми сьогодні побуваємо, але створимо його самі.

ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1.     Полілогічне спілкування  за змістом вступу до поеми  з метою аналізу літературного твору.

2.     Робота з підручником.

-         Якою картиною починається «Пролог» ? (Пушкін починає із загальної картини казкового світу).

-         Отже, ми уявно опинилися в музеї під відкритим небом, але тут пустий простір.

-         Знайдіть у тексті, які герої й образи заселяють цей казковий світ? (Кіт, лісовик, русалка, хатка на курячих ніжках, тридцять витязів, чаклун, богатир, царівна, бурий вовк, Баба-Яга, цар Кощій, королевич, грізний цар, ватаг морський). 

-         Отже, у нашому музеї з’явилися казкові експонати.

-         Зверніть увагу, діти, на те, що в основу більшості своїх казок О. С. Пушкін поклав народну творчість. Про цих героїв можна прочитати в народних казках.

-         Які народні казки ми пригадуємо, коли читаємо вступ до поеми «Руслан і Людмила»? («Царівна-жаба», «Баба-Яга», «Василина Прекрасна», «Кощій Безсмертний», «Мар’я-Царівна »).

-         Знайдіть у тексті, які кольори використав поет, щоб створити казкову картину? (Зелений, золотий, смарагдовий…)

-         Погляньте на екран, чи є такі барви у нашому музеї?

-         Отже, кольорова гамма створює красу, милує око і не залишає людей байдужими.

-         Уявіть, що ми опинилися серед такої краси, які б запахи відчули? Відповіді аргументуйте. (Солоний, солодкий, свіжий, пряний…)

-         Отже, відчуття запахів допомогли  нам краще пізнати дійсність.

-         Насолоджуючись уявним перебуванням у музеї, прислухайтесь до звуків. Що ви чуєте? (Брязькіт ланцюга, шум моря, шум вітру, завивання вовка…)

-         Отже, слухові образи дають можливість повніше відчути навколишній світ.

-         Які почуття та емоції викликає у вас казкова атмосфера? (Захоплення, здивування, страх, настороженість…)

-         Діти, чи отримали ви задоволення від створення віртуального музею під відкритим небом з його героями, слуховими та зоровими образами?

-         Світ пушкінської казки гармонійний і прекрасний тим, що в ньому все підпорядковане за законами краси: зміст, мова, образи; уславлення добра, справедливості, честі й інших кращих рис людини. Це надихало різних митців на створення своїх шедеврів. Наприклад, художник О. Куркін намалював  ілюстрацію до поеми О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила» у 1970 р.; художник Ю. Валкович написав картину до поеми О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила» (ІІ пол. ХХ ст.) 

3.     Творча пауза.

- Учням пропонується в мікрогрупах скласти рекламний слоган з рекомендацією відвідати  віртуальний музей під відкритим небом. (1 група – для дітей молодшого шкільного віку; 2 група – для батьків; 3 група – для вчителів). Наприклад, «Завітайте у казковий рай», «Пізнайте істинні цінності»…. 

V.  Взаємооцінка  діяльності мікрогруп та окремих учнів.

VІ. Етап рефлексії.

1.     Учні кладуть перед собою на парту кольоровий кружечок, що відповідає їхньому настрою на цьому етапі уроку.

2.     Коментарі вчителя і учнів.

VІІ. Коментування домашнього завдання.

2.     Вивчити напам’ять вступ до поеми О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила» за методом ейдотехніки.