Як швидко вивчити вірш напам'ять (для учнів 5 класу)

Шевченко Тарас :: В казематі ("Садок вишневий коло хати...")

https://docs.google.com/presentation/d/1JkkYrFJdkoQXEsis7FMGgnmoLDB5uBxKCiJkFQCWdgw/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Пам'ятка учням до написання твору

1. Обирайте тему, яка вас цікавить або хвилює, за якою у вас виникли власні думки або ціла система поглядів.
2. Продумайте основну думку вашого твору і намагайтесь усі його частини підпорядковувати її розкриттю; по можливості доберіть влучний епіграф.
3. Складіть повний та чіткий план до вашого твору.
4. Спробуйте оригінально почати твір, щоб заінтригувати читача.
5. Стежте за логічною послідовністю у викладі матеріалу в основній частині твору.
6. Тему розкрийте глибоко і всебічно, уникайте загальної описовості і «порожніх»  фраз.
7. Правильно і влучно цитуйте, але не переобтяжуйте свою роботу великими цитатами.
8. Намагайтеся писати правильною літературною мовою.
9. Ваш твір обов’язково повинан розкривати ваше ставлення до описуваних подій і явищ.
10. У висновках зробіть остаточні узагальнення самостійні.

Структура навчального матеріалу:

Вступ (10 %), основна частина (73-75%), висновки (15-17 %).

Методична проблема

Формування читацької компетентності шляхом використання технології критичного мислення

Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якому класі під час викладання будь-якого предмета. Система пропонує такий підхід до викладання, який привчає учнів до критичного аналізу, сприяє формуванню в них власної думки. Часто педагогів непокоїть питання, як краще підготувати дітей до успішного і продуктивного життя в майбутньому. Величезний обсяг доступної інформації спонукає до думки, що в школах уже не можна отримати достатню кількість знань. Конкретна інформація, яку здатні запропонувати учням учителі становить тільки невелику частину знань, які знадобляться їм у житті. Отже, основне завдання учнів - навчитися мислити критично, тобто не тільки ефективно здобувати нові знання, а й критично і ретельно досліджувати нову інформацію, аналізувати і просіювати її, оцінювати нові ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, визначати загальну цінність нових знань на основі власних потреб і цілей. Здатність мислити критично є навичкою, яку треба формувати і розвивати в навчальному процесі. Що таке критичне мислення? Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Критичне мислення має такі характеристики: 1.     Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер. 2.      Постановка проблеми. Початок розв'язання проблеми - це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично не можливо. 3.     Прийняття рішення. Це дозволить оптимально розв'язати поставлену проблему. 4.      Чітка аргументація. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним. 5.     Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній. На перший погляд, здається, що критичне мислення є дуже складним процесом і його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але, це не так. Уже з початкових класів учні можуть на основі нової інформації та власного, хай невеличкого, досвіду формувати власну думку. Але для того, щоб навчити учня мислити критично, треба, щоб учитель усвідомлював необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи вчителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм «надиктував учитель». Вони розглядають знання як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки вчитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню їх до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають і говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше», тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну підготовку. Від таких уроків учні отримають задоволення, а їхні можливості розмірковувати та засвоїти будь-який матеріал підвищиться. Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п'яти основних етапів. 1.     Розминка. 2.      Обгрунтування навчання. 3.      Актуалізація. 4.      Усвідомлення змісту. 5.      Рефлексія. Розминка. •         Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. •         Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці. Актуальність етапу. Теплий психологічний клімат сприяє: •         Кращому засвоєнню навчального матеріалу; •         Підвищенню авторитету вчителя; •         Психологічному розвантаженню учнів, які за день мають 6-7 уроків. Обгрунтування навчання. Етап передбачає: •         Постановку мети уроку; •         Розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому. Актуальність етапу. Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо: •         Учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; •         Чітко знають, що від них вимагається на уроці. Актуалізація. •         Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають». •         На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку. Актуальність етапу. •         Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися. •         Знання, пов'язані з досвідом учня, краще та швидше запам'ятовуються. •         Створюються умови для «відкриття» •         Підвищується роль учня на уроці. Усвідомлення змісту. •         Учень знайомиться з новою інформацією. •         На цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. •         Учень аналізує інформацію, визначає своє особисте її розуміння. Актуальність етапу. Розвиток уміння: •         Працювати з інформацією; •         Працювати самостійно; •         Виділяти головне; •         Формування компетентності учнів з предмета. Рефлексія. •         Учень стає власником ідеї, інформації, знань. •         Можливість використання знань. •         Обмін знаннями з іншими учнями. •         Оцінка та самооцінка діяльності. Актуальність етапу. •         Усвідомлення того, що було зроблене на уроці. •         Демонстрація знань та того, як можна застосувати знання. •         Можливість замислитися над підвищенням якості роботи. •         Можливість диференціації домашнього завдання. •         Визначення необхідності корекції. У практиці своєї роботи я запроваджую новітні методи і технології критичного і образного мислення, особливо на уроках літератури. Намагаюся вибирати різні форми роботи, створювати ситуації, які б потребували критичного мислення кожної дитини зокрема. І мене дуже радує результат проведеної роботи з дітьми. Учні всі працюють, зацікавлені в тому, що вони роблять, кожен показує себе як індивідуальність. На кожному етапі використовую такі методи: «Закінчи речення одним словом» Мета: активізація емоційної діяльності учнів на уроці. На початку уроку пропоную учням закінчити одним словом речення: «Уміти мислити необхідно для того, щоб...» або «Я бажаю тобі, щоб...». «Спочатку було слово». Мета: активізація розумової діяльності учнів. Пропоную учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова. На уроці української мови в 10 класі запропонувала учням на розминку слово «пунктуація». Учні придумали такі слова: пункт, пункція, унція, акція і т. д. «Есе». Мета: глибше зануритись у проблему й власний внутрішній світ під час її розв'язання, розвивати спостережливість, збагатити словниковий запас. Есе - різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій. «Асоціативний кущ». Мета: спонукає до вільного і відкритого мислення. «Сенкан». Алгоритм складання сенкану. 1.     Один іменник - назва поняття. 2.      Два прикметники - описання поняття. 3.      Три дієслова - визначення дії. 4.      Фраза з чотирьох слів, яка виражає відношення до теми. 5.      Одне слово(синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок. Нд: Шер-Хан Тигр Кульгавий, злий Порушує, ненавидить, мстить Засуджує тигра за жорстокість Підступність «Дискусія» Мета: вміти уникати нав'язування чужої думки в будь-якій галузі. На уроках літератури під час вивчення творів із романтичним змістом можна запропонувати трепетні запитання, які створять в класі дискусію: «Що таке кохання?», «Наскільки воно тривале?», «Чи кожен гідний його?», «Як зберегти це трепетне почуття?». «Метод прес» Мета: навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно спірного питання. Етапи методу: 1.     «Я вважаю...» 2.      «Тому що....» 3.      «Наприклад...» 4.      «Отже...». Використання методу на уроці зарубіжної літератури в 5 класі під час вивчення казки братів Грімм «Пані Метелиця». 1.     Я вважаю, що пасербиця отримала свою нагороду заслужено. 2.      Тому що була роботящою, старанною та терплячою. 3.      Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані в казці. 4.      Отже, наполеглива праця привела її до заслуженої нагороди. «Критичне читання в парах» Мета: розвиває вміння пристосовуватись до роботи в групах, готує підґрунтя для широкого й ефективного застосування інтерактивних технологій; діти отримують можливість говорити, обмінюватись ідеями, спілкуватись, висловлюватись, критично мислити, переконувати. Учням пропоную текст для опрацювання, розбитий заздалегідь на певні смислові частини. Парі пропоную прочитати першу частину тексту. Після цього робота організовується таким чином: перший учень повинен назвати головну думку чи найсуттєвіше з прочитаного, другий - записати ключові слова до прочитаної частини тексту. Учасники кожної пари обговорюють один з одним виконану роботу. Після чого учасники презентують результати своєї роботи. «Ключові слова» Мета: під час роботи з інформацією для розвитку критичного мислення важливим є не її запам'ятовування, а переосмислення, оцінка, аналіз, виділення головного, перефразування, прогнозування. Використання методу «Ключові слова» під час вивчення правил на уроці української мови в 5 класі. Спочатку учні знайомляться з правилом (читають його, слухають, знаходять у тексті). Потім пропонують знайти та підкреслити ключові слова в правилах. Така робота допоможе учням краще зрозуміти правила, легко запам'ятати, відрізняти одне від одного. «Читання з передбаченням» Дітям на дошці записується назва оповідання, яке вони ще не читали і ставиться запитання. Як ви думаєте, про що цей твір? Учні висловлюють свою думку, фантазують. Далі можна читати весь текст або фрагмент і співставляти із своїми передбаченнями. Можна записувати в зошит зліва передбачуванні варіанти, а справа - те, що насправді. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитися мислити критично. Щоб цей процес відбувся, учителю необхідно запропонувати таку методичну систему, яка б була упорядкованою, тобто щоб учні могли послідовно підійти до розуміння процесу формування відповідних  навичок та їх застосування. Моє завдання навчити дітей мислити нестандартно, визначити і створити еліту, інакомислячих людей.

Конспект уроку з української літератури у 9 класі

Жіноча доля у творчості Т.Шевченка

(на матеріалі творів: „Катерина”, „Наймичка”,

 „У нашім раї на землі...”, „Відьма”)

Мета: дослідити еволюцію образів жінок-матерів в творчості письменника різних періодів; розвивати навички аналізу, вміння виділяти головне, робити висновки; сприяти вихованню делікатного ставлення до жінки, матері, любові, готовності допомогти кожному нужденному, милосердя, добротворення

https://docs.google.com/presentation/d/1uotTJEjz_UH6LWxMxNIcLxBu8Q_k4CJM62DwFZEm5Mg/pub?start=false&loop=false&delayms=3000

Конспект уроку з української мови у 10 класі

Тема: Твір-роздум „Найсвятіша любов - материнська”

Мета: підготувати учнів до написання твору-роздуму, розвивати вміння учнів зв'язно висловлюватись, доводити свою думку; формувати в школярів позитивне і адекватне сприйняття високоморальних сімейних традицій українського народу.

Конспект уроку з української мови у 8 класі

Тема: Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення.

Мета: дати поняття про називні речення, пояснити, на що вказує головний член називного речення та способи вираження підмета в називних реченнях; формувати вміння розрізняти такі речення в тексті, визначати в них головний та другорядні члени; розвивати логічне мислення,увагу; виховувати повагу до точного й образного слова.

Виступ на засіданні районної творчої групи вчителів української мови та літератури

Організація роботи із здібними та обдарованими учнями

Епоха, що настала, - епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, - диктує свої умови життя, висуває нові вимоги до людини. Якісно нові зміни в суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями.

То ж виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої), спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики.